Мій син таки одружився. А в дружини він собі вибрав дівчину з села. Я один раз її лише побачила і стала просити сина, щоб відмінив весілля, але Марина стала моєю невісткою. А минулих вихідних до мене прийшов син, він сказав, що хоче продати свою квартиру, а взяти у кредит більшу. Ми на ту квартиру з чоловіком багато років збирали гроші, економили на всьому, її купівля далася нам важко. Я відразу, як син пішов додому, побігла до чоловіка. Думала він мене зрозуміє…
Мій син нещодавно одружився. А в дружини він собі вибрав дівчину з села. Я один раз її лише побачила і стала просити сина, щоб відмінив весілля, але Марина стала моєю невісткою. А минулих вихідних до мене прийшов син, він сказав, що хоче продати свою квартиру, а взяти у кредит більшу. Ми на ту квартиру з чоловіком багато років збирали гроші, економили на всьому, її купівля далася нам важко. Я відразу, як син пішов додому, побігла до чоловіка. Думала він мене зрозуміє, але я помилялася
Мій син нещодавно одружився. Зовсім нещодавно. А в дружини він собі вибрав дівчину з села. Вона приїхала вчитися до нас в місто, ну і познайомилися вони на зупинці біля університету. Синові вона відразу сподобалася, він відразу огорнув її своєю увагою і через пів року запропонував їй вийти за нього заміж. Ви думаєте, що вона відмовилася? Ні! Марина відразу дала згоду на шлюб, і вже через місяць стала його законною дружиною, а моєю невісткою.
Я весь час просила сина, що не варто спішити і відразу одружуватися, але він мене й слухати не хотів. Я просила його поки пожити з нею разом. Тим більше що у нього є власна квартира, в якій він вже кілька років живе сам. Однак мене він не послухав, а зробив по-своєму, зігравши швидко весілля, він привів Марину у свою квартиру.
А на минулих вихідних, коли син заходив до мене на вечерю сам, сказав, що він планує продати свою квартиру, а нову взяти в кредит, адже для сім’ї дуже не зручна невеличка однокімнатна квартира. Коли він був один, то йому місце було в достатку. А тепер місця не вистачає.
Але я, чесно кажучи, все прекрасно розумію, в чому причина! Це все придумала моя невістка, Марина. Так як ця квартира була куплена до їх весілля, то на неї у невістки немає жодного права. А ось коли вони оформлять кредит, то нова квартира буде належати їм обом в рівних частках. Ось і вийде, що син вкладеться відсотків на 90, а його дружина стане повноправною господинею будинку. Я розумію, якби в них була дитина, але ж для двох там місця вдосталь, вони пожили зовсім мало часу, щоб бути впевненими у їх світлому майбутньому разом.
Цю квартиру синові купували ми з моїм чоловіком. Ми дуже довго збирали на неї гроші, щоб наш єдиний синок був впевненим в собі чоловіком і міг дихати вільно, мав змогу оселитися там зі своєю сім’єю, а не так, як ми з його батьком в молодості жити в орендованих кімнатах. Ця покупка далася нам дуже нелегко. Ми багато років відмовляли собі у всьому, щоб забезпечити сина житлом. І ось тепер, коли все зроблено, приходить зовсім стороння людина на все готовеньке і починає командувати нашим майном, а я стільки сил і здоров’я туди своїх вклала!
Я не один раз намагалася поговорити зі своїм сином про це. Але його реакція була для мене повністю передбачуваною. Він категорично відмовився мене знову слухати, і я розумію, що він зробить знову по-своєму, як і завжди. Як мені переконати сина не робити такої помилки?
Адже після того, як він продасть свою квартиру, а нова квартира буде придбана ним у шлюбі, то тоді невістка стане повноправною власницею половини квадратних метрів тієї квартири. І, як наслідок, в разі розлучення отримає право на частину майна. Ось так і вийде, що, не вклавши, практично, ні копійки, вона перетворюється на рівноправного власника. А враховуючи, що вона зараз вчиться, а працює та заробляє гроші лише мій син, то і кредит повністю оплачувати буде лише моя дитина. Ну, і де тут справедливість?
Якось я вирішила поділилася своїми сумнівами з чоловіком. На моє превелике здивування, він мене не підтримав. Сказав, щоб не лізла до молодих і нехай вони самі тепер між собою розбираються. Створили сім’ю – нехай і займаються нею самостійно.
У підсумку, я залишилася одна, хто хоче віднайти справедливість. Мені не дає спокою це питання. Я не вірю, що в моєї невістки лише добрі наміри! Я не знаю як вмовити мого сина не робити цієї помилки, адже потім сам шкодуватиме.