Всі платежі тепер стали послугами, і за них доведеться платити

Верховна Рада прийняла закон «Про платіжні послуги», який несе багато нововведень для споживачів. Як стверджують автори законопроекту, всі зміни покликані адаптувати законодавство України до законодавства ЄС та формують підстави для інтеграції платіжної системи України з платіжною системою Євросоюзу.

Сайт «Сегодня» розповідає, що таке платіжні послуги і яких змін варто очікувати найближчим часом.

Що таке платіжні послуги

На сьогоднішній день є окремі правила для переказу грошей, окремі – для операцій купівлі-продажу валют та інших. Тепер всі операції з грошима будуть називатися платіжними послугами та для них встановлюються загальні правила.

До фінансових платіжних послуг відносяться:

послуги щодо зарахування готівки на рахунки користувачів, відкриття та обслуговування рахунків;

послуги зі зняття готівки з рахунку;

послуги з переведення власних грошей користувача з рахунку на рахунок;

переказ грошей без відкриття рахунку;

видача кредиту і платежі по ньому;

емісія платіжних інструментів (наприклад, карток);

випуск електронних грошей і операції з ними.

Ініціювання платіжної операції та надання даних із рахунків віднесені до нефінансових платіжних послуг.

Платежі за квитки, за комунальні послуги, оплата проїзду і т. п. – а точніше, послуги по зарахуванню таких платежів і видачі підтверджуючих документів – відносяться до обмежених платіжних послуг. І за ці послуги, як і за всі інші платіжні послуги, можуть стягуватися гроші. Однак законом встановлено обмеження: не більше 20% мінімальної зарплати (нині це 1200 грн) за одну платіжну операцію і не більше 100% мінімальної зарплати (нині це 6000 грн) на місяць.

А ось передача грошей із рук у руки взагалі не вважається платіжної операцією. Крім того, закон про платіжні послуги не поширюється на збір пожертвувань, на покупку і продаж ОВДП та інших цінних паперів.

Хто отримає право надавати платіжні послуги
Тепер надавати платіжні послуги дозволено банкам, спеціальним платіжним установам (вітчизняним та філіям зарубіжних) і установам електронних грошей, установам із надання нефінансових послуг. А крім того – до операторів поштового зв’язку, Нацбанку і органам державної та місцевої влади.

Банки мають право на всі фінансові послуги. Решта учасників ринку – тільки на ті, на які візьмуть ліцензії. Всі вони будуть внесені до Реєстру платіжної інфраструктури, вести який буде Нацбанк.

Що зміниться для українців

Платіжні карти тепер зможуть випускати не тільки банки, але і інші структури, що надають фінансові послуги: пошти, підрозділи торгових мереж, навіть кредитні спілки та ломбарди, якщо, звісно, захочуть.

З’являться нові компанії, які будуть пропонувати платіжні послуги: зняття готівки, перекази грошей, ті ж платіжні карти, кредити, електронні гроші тощо. Зокрема, з’являться окремі установи з випуску електронних грошей, нові платіжні установи та інші.

З одного боку, ринок платіжних послуг розшириться і конкуренція зросте, що може привести до зниження тарифів на послуги (наприклад, відсотків за переказ грошей). Але з іншого боку, нові гравці на цьому ринку не зможуть похвалитися своєю фінансовою історією і навряд чи будуть в очах споживачів такими ж надійними, як банки. Вони також не застраховані від банкрутств і втрати ліцензій за порушення правил, встановлених НБУ. Тобто, з одного боку, споживачі можуть отримати кращі умови, ніж тепер, а з іншого – нові ризики.

Наприклад, в якості запобіжного впливу на порушників правил НБУ буде припиняти дію ліцензій. Тобто споживачі можуть зіткнутися з тим, що обраний ними спосіб платежу виявиться заблокованим.

Як захищатимуть права споживачів

Що стосується захисту споживачів, в новому законі більш суворі вимоги пред’являються до всіх постачальників платіжних послуг щодо інформування клієнтів та виконання зобов’язань перед ними. Зокрема, тепер надавачі послуг зобов’язані чітко вказувати всі свої комісії і додаткові платежі, можливі покарання (штрафи) для недобросовісних клієнтів і терміни виконання своїх послуг. Наприклад, за недотримання зазначених термінів платіжної операції надавачі платіжної послуги повинні будуть заплатити споживачеві штраф в розмірі 1% від суми платежу.

А якщо надавач послуги помилково переказав або зарахував гроші не на той рахунок (виконав помилкову платіжну операцію), він повинен буде за свій рахунок покрити витрати споживача, та ще й заплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день, який пройшов із дня помилковою операції до виправлення помилки (тобто, на сьогодні, пеня становить 15% в день від суми платежу).

Значна частина нового закону присвячена вимогам по кібер-захисту, охорони персональних даних та грошей користувачів. Посилюються і покарання за шахрайство з даними або з грошима.

За порушення правил, встановлених НБУ, буде штраф від 3000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів (від 51 000 до 170 000 грн).

В НБУ також сподіваються, що більш чітке структурування та єдині правила для всього ринку платіжних послуг дозволять розробникам фінтехпродуктів пропонувати споживачам більше нових рішень. В НБУ навіть планують створити «регуляторну пісочницю» – платформу для тестування нових послуг, технологій і інструментів на платіжному ринку.

З’являться нові гроші
Гривня, як і раніше, залишається грошовою одиницею України і може існувати в двох формах: готівковій (у вигляді банкнот і монет) і безготівковій (у вигляді записів на рахунках).

Сьогодні є також електронні гроші, які можуть виражатися і в гривнях, і в доларах, і в будь-який інший валюті, але жодної з валют не є. Вони є тільки в межах тієї платіжної системи, яка їх випускає, і можуть використовуватися тільки при наявності електронних гаманців, відкритих у цих системах.

Закон про платіжні послуги вводить абсолютно новий вид грошей – цифрові гроші. Це також буде різновид електронних грошей, але випускати цифрові гроші буде виключно Нацбанк. Цифрові гроші НБУ стануть третім видом існування гривні – електронної, або цифрової. В НБУ її ще раніше назвали e-гривня.

Отже, в Україні будуть існувати готівку, безготівкові та цифрові гривні.

Правила поводження цифрової гривні, порядок їхнього зберігання та погашення повинен розробити НБУ. Він же буде регулювати, скільки цифрових гривень випускати в обіг (так само, як нині регулює випуск готівки гривень).

Що стосується інших видів електронних грошей, то закон про платіжні послуги розширює перелік тих установ, які мають право їх випускати. Зокрема, власні електронні гроші зможуть випускати банки, спеціальні установи електронних грошей, філії іноземних платіжних систем, оператори поштового зв’язку і навіть органи державної влади та місцевого самоврядування.

Через півтора року з’явиться Open Banking – що це значить?
Закон про платіжні послуги створює правові підстави для впровадження в Україні системи Open Banking. Це всесвітній тренд, який передбачає, що на вимогу клієнта банки та інші надавачі фінансових послуг повинні будуть відкривати дані про рахунки клієнта (більш правильно, але менш зрозуміло – відкрити API) для інших учасників фінансового ринку. У НБУ планують перейти на Open Banking до 2023 року.

Експерти кажуть, що це не так страшно, як може здатися.

«Хоча закон «Про платіжні послуги» містить безліч новацій, найголовніше з них – принцип OpenBanking. Ідея полягає в тому, щоб передати право розпоряджатися фінансовою інформацією справжньому її власнику, тобто конкретній людині, якій належить рахунок. Закон зобов’язує всіх учасників фінансового ринку уможливити передачу даних друг одному. Звісно ж, виключно за розпорядженням клієнта. На практиці це, наприклад, означає, що людині не потрібно буде мати в своєму смартфоні кілька банківських додатків. Прямий доступ до рахунку в будь-якому банку можна буде отримати в додатку, наприклад, стороннього розробника, умовного фінтехстартапу. Це також суттєво спростить процедуру переходу клієнта з одного банку в інший. Теоретично це можна буде зробити в кілька натискань у мобільному додатку. З’являться нові фінтехпроєкти, що допомагають керувати рахунками в різних фінустановах з однієї точки, адмініструвати витрати і вести домашній бюджет, управляти фінансами», – пояснює голова правління «Юнекс Банку» Іван Світек.

Це нешвидкий процес, попереджає банкір. Велика Британія, наприклад, запустила його вже близько двох років тому, але досі не всі питання вирішені. Успіх багато в чому залежатиме також від стандартизації процесів, вважає Іван Світек. Дуже важливо, щоб обмін даними здійснювався за єдиним протоколом. А також від ціни – чи буде він безкоштовним, а якщо немає, скільки буде коштувати.

Ще одне можливе перевага – зниження ставок по кредитах. Якщо банк або фінкомпанія зможуть бачити реальний рух по рахунках потенційного позичальника, вони з більшою впевненістю зможуть розрахувати кредитний ризик і запропонувати кращі умови, впевнений Іван Світек.

«Якщо говорити про банки і фінансових компаніях, то найбільшу вигоду отримають невеликі банки, стартапи. Тобто більш гнучкі і амбітні учасники ринку, які можуть запропонувати клієнтам послуги абсолютно нової якості. Великі гравці навряд чи будуть раді таким новаціям, проте в результаті ми все одно прийдемо до OpenBanking. Це глобальний тренд. Поки цей шлях пройшло не так багато країн, але нині вже очевидно, що альтернатив цьому шляху немає», – каже Іван Світек.

Джерело