Про міру запобіжного заходу Медведчука. Емоції трохи вляглися, і можна більш раціонально оцінити ситуацію. Звичайно, багатьох (і мене в тому числі) обурює, що тільки домашній арешт, а не арешт в СІЗО. Що ж, це Україна, з усією нашою специфікою і процесуально-правової та судової системи, плюс складні політичні ігри.

Про це пише політолог Володимир Фесенко на своїй сторінці у Фейсбук. Далі передаємо слова автора в оригіналі.

З того, що я прочитав і почув за останній час про домашній арешт як запобіжний захід, випливає, що домашній арешт накладає більше обмежень, ніж, наприклад, вихід на свободу під велику грошову заставу. Якби Медведчук вийшов під грошову заставу, то він зміг би вільно пересуватися по країні, проявляти політичну активність, а так його свобода все-таки буде обмежена. І це теж нове життя (з браслетом, і під домашнім арештом).

Що стосується теми грошової застави навіть в разі звинувачення в державній зраді. Треба сказати «спасибі» Конституційному суду і особисто пану Тупицькому, які прийняли відповідне роз’яснення про те, що грошова застава (і інші ліберальні міри запобіжного заходу) повинні бути обов’язковою альтернативою по всіх кримінальних справах (крім насильницьких злочинів). І тут Тупицький наслідив. Упевнений, що коли КС приймав цей висновок, то члени КС думали і про свої шкурні інтереси.

Найголовніше. Справа Медведчука далеко не закінчена. Навпаки, вона тільки починається. Різні джерела говорять, що проти Медведчука можуть бути висунуті і нові підозри, в тому числі по темах, пов’язаних з санкціями. Але для того, щоб ця справа впевнено рухалося до необхідного результату, необхідна максимальна суспільна увагу і активна громадська реакція на все, що відбувається навколо цієї справи.