Є у мене друг, громадянин Ізраїлю. Дружимо ми з ним вже 29 років. Так от…, – капелан

ЦІКАВО

Є у мене друг, громадянин Держави Ізраїль. Дружимо ми з ним вже 29 років, вчилися разом (доєднаю його ім’я тільки з його дозволу).

Так от. На сьогодні він та людина, яка для мене являється прикладом.
Студент медичного училища, юнак з єврейської робітничої родини, без особливих претензій, з невисокими фізичними даними, вже на останніх двох курсах навчання посилено вчив іврит. Навіть мене підівчав трохи.

Він знав куди його кличе кров. Одразу після закінчення навчання, отримавши диплом, він полетів на свою Батьківщину, точніше — на Батьківщину своїх прабатьків — до Ізраїлю. Мені не відомо як важко було йому прижитися на новому місці, але він мені завжди говорив: «Костя, це моя Батьківщина, хоч я там жодного разу не був. Це Батьківщина усіх євреїв, я мушу туди їхати!». А я йому відповідав: «А я мушу залишатися тут, друже. Бо це земля усіх українців».

Потім я дізнався, що мій друг з «невисокими фізичними даними» двічі брав участь у оборонних операціях, захищаючи землю своїх предків від нападників. І загалом прослужив у Цахалі 4 роки.

Зараз він працює у одному із медичних закладів Тель-Авіву і продовжує розбудовувати землю своїх предків, сплачуючи податки та лікуючи своїх співвітчизників від хвороб.

До чого я.

Що з нами не так?! Що з нами не так дорогі українці?
Україна — не наша земля? Не земля наших дідів і прадідів? Чому ми не хочемо полюбити свою Батьківщину? Невже у нас є варіанти? Чому ми не готові воювати за Україну, чому?!

Є відговорка: світ мобільний, світ швидкий, де зручно, там і живу…

Ні, шановні українці! Світ не мобільний і не швидкий. Він чужий і придуркуватий. Тільки твоя земля тебе грітиме, коли тобі буде холодно, тільки твоя земля нагодує тебе, коли ти зголоднієш. Але є одне «але».

Це треба вибороти.

*щодо порівняння обміну ізраїльського капрала на 1207 арабських терористів — повна нісенітниця. Це ніяк не йде у порівняння. Ізраїль воює і перемагає, а Україна бикує і хоче щоб за нас хтось переміг. Цього не буде.

*нас відовчають від спротиву. Нас налаштовують на гасіння пожежі у момент, коли корабель тоне.

Kostyantyn Kholodov

Редакція може не поділяти думки авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.

Будь-який передрук матеріалів з сайту може здійснюватись лише при наявності посилання на puer-press.org.ua, а також на сам матеріал!

Все буде Україна!

Копіювати

Залишити відповідь